Історія створення ДНВП „ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ”Геологічна
галузь незалежної України свою історію розпочала 1 лютого 1918 року,
коли Урядом Центральної Ради при Міністерстві торгівлі та промисловості
було створено Український геологічний комітет на чолі з відомим українським
геологом, професором Київського університету Володимиром Івановичем
Лучицьким.
Через рік, в 1919 році при Українському геологічному комітеті, була
створена спеціалізована бібліотека, де накопичувалися звіти та інші
документи про геологічні дослідження, такі що проводилися на території
України, починаючи з 1895 року. Бібліотека поповнювалася матеріалами
з архівів гірничих управлінь, геологічних музеїв, приватних фірм і
власних збережень геологів комітету.
У 1929 р. Український геологічний комітет було реорганізовано в Українське
геологічне управління, а бібліотеку - в Геологічний фонд. З 1937 року
. після заснування при Головному геологічному управлінні Наркомважпрому
СРСР Всесоюзного геологічного фонду, республіканські фонди, в тому
числі і український, стали його відділеннями.
Вже у 1938 році були підготовлені та видані перші Інструкції про фондову
роботу, згідно з якими в обов'язок фондів входило: збір, організація
обліку, зберігання, систематизація, аналіз геологічних матеріалів
з дослідження надр для підготовки інформації про стан та перспективи
розвитку мінерально-сировинної бази держави та її геологічного вивчення,
реєстрація геологорозвідувальних і науково-дослідних робіт.
Станом на 1 січня 1940 року в українському відділенні геологічного
фонду зберігалося 11 196 звітних документів.
З початком Великої Вітчизняної війни робота фонду була перервана,
і восени 1941 року основні звіти і картографічні матеріали були перевезені
послідовно до міст Барвінкове та Старобільск, а в кінці року - евакуйовані
в м. Актюбінськ в Казахстані. Лише, у 1944 році після звільнення України
від німецьких окупантів фонд повернувся до Києва.
За роки війни кількість геологічних матеріалів скоротилася вдвічі
і становила лише 5039 документів. значна частина загинула при евакуації
внаслідок бомбардування, а інші матеріали, які не були евакуйовані
і залишилися в Києві, були знищені окупантами.
Станом на 1 січня 1946 р. в геологічному фонді знаходилося на зберіганні
лише 5 039 геологічних документів.
В 1952 році Українське відділення Всесоюзного геологічного фонду було
перетворено в Український територіальний геологічний фонд при Українському
геологічному управлінні, а з 1958 р. в зв'язку зі зростанням обсягів
геологічних робіт та звітних матеріалів Український територіальний
геологічний фонд отримав статус самостійної госпрозрахункової одиниці
при Головгеології УРСР, а потім Міністерства по геології і використанню
надр УРСР.
Після отримання Україною незалежності у 1991 р. -Український територіальний
геологічний фонд було перетворено в Державний геологічний фонд України,
а через рік - в Державний інформаційний геологічний фонд України (ГЕОІНФОРМ).
У 1996 р. відповідно до закону України "Про національний архівний
фонд і архівні установи" постановою Кабміну України - Державному інформаційному
геологічному фонду було надано статус галузевого Державного архіву.
Наказом Мінекології та Держкомархіву України № 390/85 від 30.10 2001
року Державний інформаційний геологічний фонд України реорганізовано
в Державне науково-виробниче підприємство "Геоінформ України.
Розміщувалась геологічна бібліотека з 1919 по 1926 роки в одній із
лабораторних кімнат Київського державного університету ім. Шевченка,
приміщення яких займав Український геологічний комітет. У 1926 році
Комітет, а разом з ним і бібліотека, переїхали в приміщення по вул.Карла
Лібкнехта, 34 (Зараз вул..Шовковична). Протягом 1933-1935 років фонд
знаходився на вул.Рейтарській, 21, з середини 1935 до 1962 року -
на вул. Чекістів, 8 ( зараз вул.. Орлика), а вже з 1963 року і по
цей час -на вул. Ежена Потьє, 16.
В різні роки фондом керували визначні фахівці геологічної служби України:
Володін Г.С. (1938 р.),
Сенатор Сергій Тимофійович (1939-1943),
Левітес Яків Моїсейович (1943-1945 рр.),
Яблуновський Спиридон Єфремович(1945-1963),
Шевчишин Іван Йосипович (1963-1974 рр.),
Котиков Михайло Андрійович (1974-1985),
Банько Микола Васильович(1985-1992).
Суходольський Костянтин Олександрович (1992-2001),
Олексійчук Тамара Романівна(2001-2004, 2005-2007),
Карімов Ільгіз Афлятунович (2004-2005),
Примушко Сергій Іванович (2007 - 2009),
Заяць Євген Іванович (2009 - 2010),
Сьогодні підприємство очолює Примушко Сергій Іванович.
ДНВП "ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ" здійснюється збір, обробка, зберігання і
використання геологічних інформаційних ресурсів, які є національним
надбанням України.
Підприємство володіє повною, достовірною та об'єктивною інформацією
з питань геологічного вивчення території України та її геологічної
будови, сучасного стану і перспектив розвитку мінерально-сировинної
бази та геологічного середовища, світової кон'юнктури мінеральної
сировини, правових аспектів користування надрами.
В структурі підприємства функціонують 6 основних виробничих підрозділів:
- Відділ обліку, зберігання та використання геологічних матеріалів;
- Відділ обліку родовищ та запасів корисних копалин;
- Відділ обліку ресурсів підземних вод;
- Відділ обліку ресурсів твердих паливних копалин;
- Зведений відділ підготовки матеріалів для надрокористування;
- Відділ інформаційних технологій
Відділ обліку родовищ та запасів корисних копалин виконує науково-дослідні роботи з моніторингу стану мінерально-сировинної бази України,
узагальнення та аналіз результатів геологорозвідувальних робіт, складання державних балансів запасів корисних копалин,
ведення Державного кадастру родовищ та проявів корисних копалин Україн
Відділ обліку ресурсів підземних вод здійснює науково-методичне забезпечення автоматизованої системи Державного водного кадастру за розділом "Підземні води" на державному та регіональному рівнях.
З метою вирішення зазначеної проблеми розроблено та впроваджено на державному рівні та в геологічних підприємствах Міністерства природи комплекс програмного та інформаційно-аналітичного забезпечення ведення АІС ДВК. Система є практично єдиною серед країн СНД, що охоплює інформацію по всіх територіях держави з детальністю до об'єктового рівня.
ДНВП "Геоінформ України" бере участь у виконанні Державної програми "Вугілля України", затвердженої Постановою Кабінету міністрів у 2001 році.
Відділ обліку ресурсів твердих паливних копалин виконує роботи щодо проведення наукових досліджень стану мінерально-сировинної бази вугілля кам'яного, вугілля бурого, торфу, германію, бітуму, метану, сапропелю.
Зведений відділ підготовки матеріалів для надрокористування забезпечує проведення науково обґрунтованої геологічної експертизи матеріалів та документів, поданих суб'єктами підприємницької діяльності щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами, проводить підготовку експертних висновків по матеріалах, поданих для отримання спеціальних дозволів з метою геологічного вивчення та видобування корисних копалин, здійснює опрацювання фондових геологічних матеріалів з метою виявлення перспективних ділянок та родовищ, які пропонуються для проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.
Для забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері геологічного вивчення, охорони, використання надр, розвитку мінерально-сировинної бази України відділом інформаційних технологій розроблена та експлуатується інформаційна система користування надрами, яка забезпечує облік, зберігання та аналітичну обробку результатів досліджень надр.